Чи настав час для купівлі банків


Вадим Березовик / Forbes.ua /

Незважаючи на збитковість банківської системи, дефіцит ліквідності та високу волатильність клієнтських настроїв, Україна увійшла у вузький часовий коридор, коли інвестиції в банківський бізнес виглядають найпривабливішими. Голова правління Комерційного індустріального банку Вадим Березовик розповів Forbes, чому саме зараз важливо не проґавити момент.

Інтерес до українських банків сьогодні є. Підтвердженням цього можуть бути, зокрема, і нещодавні новини про придбання Астра Банку, запит декількох інвесторів на «Національний кредит». Він не надто великий, та й далеко не всі угоди, які плануються чи навіть відбуваються, видно ринку: так уже склалося, що більшість інвесторів вважає за краще мовчати про прийдешні угоди до підписання всіх документів. Проте певний тренд на ринку існує.

Причин для активізації цього процесу відразу декілька. Насамперед через глибокі трансформації на ринку позначився дефіцит банків і величезна кількість клієнтів, які «блукають». Тих, хто обпікся з банком один чи декілька разів і поки що не визначився, послугами якої фінустанови він хотів би користуватися надалі. Для дуже багатьох роздрібних клієнтів банківські послуги не є щоденною необхідністю. А тому вони не квапляться з вибором, часто чекаючи на момент, коли банк справді виявиться потрібним їм.

На ринку позначився дефіцит банків і величезна кількість клієнтів, які «блукають». Тих, хто обпікся один чи декілька разів і поки що не визначився, послугами якої фінустанови він хотів би користуватися надалі

Причому складається враження, що переважній більшості таких людей байдуже до розміру банку. Досвід показав, що неплатоспроможним можуть визнати як банк із групи найбільших, так і зовсім невелику фінустанову. Роздрібних клієнтів передусім цікавлять показники стабільності. Вони звертають увагу на структуру капіталу, прибутковість банку, його репутацію. Дехто взагалі намагається вивчити модель ведення бізнесу. Звичайно, дивляться і на зручність та прозорість продуктів, інновації, які впроваджує банк.

Усе це дає чудові можливості для швидкого та ефективного виходу на ринок. Я не плекаю ілюзій і чудово розумію, що кількість проблем, накопичених у банківському секторі, відверто слабка система захисту прав кредиторів, проблеми в економіці та низькі суверенні рейтинги України серйозно тиснуть на інтерес потенційних інвесторів. Однак прецеденти є. Та й нинішня ціна на банківські активи оптимальна для інвестицій.

Сьогодні банки в Україні цілком реально купити навіть за гривню. Звичайно, ця фінустанова буде такою ж далекою від «банку-мрії», як Місяць – від Землі. Інвестор муситиме зануритися в довгий процес розбирання завалів і розв’язання проблем, що потребує, крім іншого, серйозних витрат.

Є на ринку і пул «чистих» банків, які мають проблеми з ліквідністю, а тому готові на досить скромні 0,5–0,7 капіталу. Можливо, це оптимальний спосіб виходу на ринок і побудови здорової банківської моделі. Так, ціна вища, але й точка докладання зусиль інша: нема потреби вступати в боротьбу з неплатниками, можна відразу зосередитися на розвитку. Інвестори виявляють цікавість і до активів та мереж банків, визнаних неплатоспроможними.

Але така ситуація не триватиме вічно. Через один-два роки ринок сформується остаточно, «вільних» клієнтів майже не залишиться, і ціна за вихід багаторазово зросте.

Хто готовий скористатися такими можливостями? Точно не європейці. Більшість із них радо продали б свої банківські активи в Україні, та покупців на такі великі банки немає, і я сумніваюся, що вони з'являться найближчим часом.

Навряд чи у світлі подій останнього року варто очікувати в Україні на російських інвесторів. Імовірно, інтерес можуть виявляти американці. Але здебільшого потенційними покупцями банків можуть стати українські компанії, зокрема експортери, що накопичили вільну ліквідність за кордоном. Але незалежно від географії всіх їх об'єднуватиме готовність ризикувати і чекати. Термін окупності інвестицій у банківський сектор у сьогоднішньому його стані дуже великий. Ринок не подвоюється щороку, як це було в середині двотисячних.

Потенційними покупцями банків можуть стати українські компанії, зокрема експортери, що накопичили вільну ліквідність за кордоном. Але незалежно від географії всіх їх об'єднуватиме готовність ризикувати і чекати

Причому ймовірно, що в Україні протягом цього процесу можуть з'явитися по-справжньому нішеві банки. Особливо привабливою виглядає модель Дельта Банку періоду його становлення, коли фінустанова була повністю зосереджена на ринку роздрібного кредитування.

Нині, коли рентабельність банківського бізнесу наближається до нуля, а часом опускається і нижче за нього, модель високомаржинального кредитування дуже цікава. Тим більше що ця ніша загалом сьогодні вільна. Зовсім не обов'язково, що хтось з учасників ринку візьметься за вузький сегмент кредитування «чайників і пилосмоків». Але розвиток банку, орієнтованого на карткове кредитування, доповнене якісними технологіями дистанційного банкінгу, цілком імовірний. Через відсутність на цьому ринку банків останнього року з'явилася величезна кількість пропозицій від небанківських кредитних установ. Проте конкурувати з ними за правильного підходу буде неважко.

Припускаю також, що на ринку можуть з’явитися фінустанови, які спеціалізується на кредитуванні та обслуговуванні малого і середнього бізнесу (МСБ). Це складніший ринок, враховуючи специфіку роботи та обліку МСБ, однак ті банки, які мають досвід кредитування малого бізнесу, цілком можуть прийняти стратегію переходу в цю нішу.