У що обійдеться бюджету крах Дельта Банку

25.05.2015 18:45 | Банк: Дельта Банк, Ощадбанк

Олександр Мойсеєнко / Forbes.ua /

Дельта Банк на ринку був відомий як банк, у якого добре розвинене «державно-приватне партнерство». Після зміни влади деякі проекти довелося згорнути, оскільки чимало великих клієнтів змушені були оселитися в Москві. Однак судячи з того, яка кількість коштів держкомпаній продовжувала перебувати в «Дельті», банк був у «фаворі» і в нової влади.

Так, установа отримувала підтримку не тільки у вигляді рефінансування НБУ, але й користувалася грошима держбанків, хоча в останніх також були проблеми з ліквідністю. В результаті таких привілеїв після ліквідації банку бюджет України може недорахуватися близько 30 млрд грн. Forbes розбирався, чи винне в цьому одне лише керівництво Дельти.

Во что обойдется бюджету крах Дельта Банка
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

Нагадаємо, Дельта Банк було визнано неплатоспроможним 3 березня. Хоча шанси побачити тимчасову адміністрацію ФГВ у співробітників банку з'явилися набагато раніше − фінустанова почала відчувати проблеми з ліквідністю і перестала виконувати зобов'язання перед своїми клієнтами ще з літа 2014 року.

Однак Національний банк із введенням тимчасової адміністрації не поспішав. При цьому не можна сказати, що НБУ мав достатньо свободи в прийнятті рішень щодо термінів введення ТА − питання «Дельти» вирішувалося на найвищому рівні. Але навіть це не допомогло вишукати консенсус щодо його порятунку: спочатку НБУ і ФГВ пропонували банк націоналізувати, але потім Мінфін відмовився від цієї ідеї.

Можливо, вкладникам ще довелося б досить довго чекати, поки в банк введуть ТА, і в них з'явиться шанс забрати свої кошти. Але на горизонті з'явився закон «Про посилення відповідальності банкірів», прийняття якого наполегливо вимагали міжнародні кредитори. І якраз напередодні прийняття цього закону Дельта Банк і визнали неплатоспроможним − щоб згодом норми цього закону не торкнулися випадку з «Дельтою».

Пізніше керівництво НБУ не раз заявляло про те, що прийняті закони поширюються на керівництво Дельта Банку. Останній раз це озвучив перший заступник голови НБУОлександр Писарук на засіданні фінансового комітету ВР 8 квітня. Однак коли Forbes звернувся за роз'ясненнями, то виявилося, що чиновники Нацбанку говорять про причетність «Дельти», оскільки закони вже існували, а в них лише було внесено зміни. «Закон № 218 не встановив нових видів відповідальності, а лише конкретизував наявні положення законодавства про відповідальність власників і керівників банку, з урахуванням проблем у їх правозастосуванні та враховуючи судову практику», − відповіли в НБУ. Forbes раніше також писав про те, що старих законів банкіри не надто бояться.

Коли активи і пасиви банку виявилися в управлінні Фонду гарантування вкладів, з'ясувалося, що активи − «порожні». При цьому прямі втрати бюджету України в підсумку можуть скласти близько 30 млрд грн. Так, виплати вкладникам, які підпадають під закон про гарантування, складають 16 млрд грн. Ця сума не була закладена в бюджет ФГВ на початку року. Також банк заборгував близько 9 млрд грн рефінансування від НБУ. За даними джерела Forbes, істотна частина рефінансування не була забезпечена реальними активами. У підсумку НБУ спише борги банку на збитки, в результаті чого зменшиться прибуток, який регулятор перераховує до бюджету.

Також у коментарях для ЗМІ розпорядник ФГВ Костянтин Ворушилін зізнався, що в «Дельті» на момент введення ТА було розміщено близько 9 млрд грн коштів держустанов. Зокрема, 3,5 млрд грн Державної іпотечної установи; 1,6 млрд грн Укрексімбанку та 3,3 млрд Ощадбанку.

Такого обсягу державних коштів не було в жодному іншому комерційному банку. Подібна ситуація спостерігається лише із коштами «Укртранснафти» у ПриватБанку, про що раніше писав Forbes.

За словами опитаних Forbes банкірів, великі банки і держустанови, а тим більше державні банки, зобов'язані мати кваліфікований ризик-менеджмент, який не повинен допускати розміщення таких великих коштів у проблемних банках. «Навіть якщо один банк видає такі кошти іншому банку, який знаходиться в «зоні ризику», у вигляді міжбанківських кредитів, то ці кредити мають бути покриті ліквідними заставами», − вважає скарбник великого банку з іноземним капіталом, який активно кредитує банки 3 та 4 груп.

У свою чергу раніше заступник міністра фінансів Артем Шевальов запевняв Forbes у тому, що державні кошти в «Дельті» достатньо захищені. «Наскільки мені відомо, Ощадбанк досить добре оформив забезпечення за коштами в «Дельті». По «Укрексіму» не можу зараз сказати точно, але впевнений, що вони діяли в тому ж ключі. Щодо коштів, які «зависли» у ДІУ (Державна іпотечна установа – ред.), ми намагаємося вести якісь переговори», − сказав Шевальов.

Разом з тим, за словами співрозмовника Forbes в одному з держбанків, жодна з установ ці кошти повернути не зможе, оскільки ліквідних застав під них не було. У підсумку, за його прогнозами, держбанкам цього року може знадобитися чергова докапіталізація.

У відповідь на запит Forbes про те, як держбанки оцінюють шанси на повернення цих коштів, хто відповідальний за ці рішення і чи сформовані під ці кредити резерви, − в Укрексімбанку відповісти не змогли. В Ощадбанку на аналогічний запит попросили почекати півтора місяці − до тих пір, поки не закінчаться переговори з кредиторами про реструктуризацію.

У Мінфіні на момент виходу публікації також не надали відповіді з приводу статусу коштів держбанків.

«Завжди існувала практика, коли ті чи інші банки рятували через державні банки. Коли НБУ не видавав рефінансування з якоїсь причини, таку підтримку ліквідності давав державний банк», − розповідає екс-член ради НБУ Василь Горбаль.

«Агонія Дельта Банку тривала дуже довго, давати [кошти] саме в цей час – цим мають зацікавитися слідчі органи. Знову ж таки, в цей момент у державних банків було туго з ліквідністю, і вони отримували свій рефінанс. Як це так виходить, що вони давали [кредити]?» − дивується екс-заступник голови НБУ Сергій Яременко.

ДІУ виявилася більш відкритою установою. Там повідомили Forbes, що на рахунках в АТ «Дельта Банк» знаходяться гроші ДІУ, які сплачувалися в погашення заборгованості за іпотечними кредитами, і кошти компанії на поточному рахунку забезпечені додатковою заставою.

В іпотечній установі також запевнили, що спільно з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та іншими інвесторами вони беруть активну участь у процесі врегулювання ситуації навколо Дельта Банку, «використовуючи всі можливі законні механізми для відстоювання своїх інтересів та інтересів держави».

За словами джерел Forbes, всі гроші повернути точно не вдасться. Це не перший випадок виникнення проблем з коштами Державної іпотечної установи. Ще під час кризи 2008-2009 років у ДІУ в «Надрах» зависли 700 млн грн, які потім довелося довго відстоювати в судах. А тепер ці ж кошти вже опинилися в Дельта Банку.

Правда, в ДІУ навіть домоглися виплати відсотків від банку Дмитра Фірташа. «За результатами розгляду позовних заяв ДІУ господарськими судами України всіх інстанцій було ухвалено близько 50 судових рішень. 12 березня 2015 року Вищий господарський суд України остаточно зобов'язав банк «Надра» виплатити 228 млн грн на користь ДІУ, дане рішення знаходиться в процесі виконання», − відповіли на запит в установі. Нагадаємо, що в Надра Банк тимчасову адміністрацію ввели ще 6 лютого, тому судові рішення будуть виконуватися в порядку виплат боржникам, тобто ніколи.

«У театрі абсурду ми живемо, всі бачать, що здійснюються якісь дикі операції, втрати, банкрутства банків, і ніхто ні за що [не відповідає]... ну, банкрутство – то й банкрутство, ну, втрата – то й втрата», − дивується Яременко.