Нові вимоги Національного банку України щодо структури власності банків


/ НБУ /

У рамках Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року Національний банк України має намір забезпечити прозоре та повне розкриття структури власності українських банків.

Про це перший заступник Голови Національного банку України Олександр Писарук наголосив сьогодні під час інформаційного дня для представників засобів масової інформації.

"Банк з невідомими акціонерами – "чорна скринька". Неможливо плідно працювати та розбудовувати стабільну банківську систему, не маючи уявлення про кінцевих бенефіціарних власників банків, – підкреслив Олександр Писарук. – Наразі регулятор проводить складну, динамічну, клопітку роботу у цьому напрямі, триває діалог з банками. Це один з необхідних кроків до стабільної банківської системи, яку ми маємо побудувати в нашій країні".

Як нагадав директор Департаменту реєстраційних питань та ліцензування Національного банку України Леонід Антоненко, усі українські банки до 8 червня 2015 року повинні подати до Національного банку України оновлені структури власності. Протягом червня Національний банк України буде їх публікувати у міру опрацювання на власному офіційному сайті.

Нові вимоги регулятора щодо структури власності банків затверджені постановою Правління Національного банку України № 328, що набрала чинності 23 травня 2015 року (далі – постанова № 328). Правління Національного банку України 21 травня 2015 року прийняло цю постанову на виконання вимог Закону України від 2 березня 2015 року № 218-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов’язаних із банком осіб" (далі – Закон № 218).

За словами Леоніда Антоненка, оновлені структури власності повинні бути прозорими та давати змогу визначити усіх власників істотної участі банку, а також усіх ключових учасників банку та всіх ключових учасників кожної юридичної особи в ланцюгу володіння корпоративними правами банку, а також характер взаємозв’язків між цими особами.

Визначення терміна "істотна участь" передбачає, що істотною участю є не тільки формальне володіння участю в банку, а й незалежна від формального володіння можливість значного впливу на управління чи діяльність юридичної особи.

Водночас відповідно до частини 18 статті 34 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України має право визначати наявність значного чи вирішального впливу на управління або діяльність юридичної особи, а отже визначати, чи є особа власником істотної участі в банку.

Особа вважається такою, що здійснює значний вплив на управління, якщо, зокрема, відомі факти, що свідчать про здатність цієї особи будь-яким чином впливати на призначення керівників, або особа має принаймні одного представника в раді, чи правлінні банку.

Акціонера банку (його представника), якого було обрано до складу спостережної ради або правління, Національний банк може визнати власником істотної участі.

"У кожному конкретному випадку Національний банк оцінюватиме, чи є в банку інші власники істотної участі і чи відповідає структура власності банку вимогам щодо її прозорості", – додав Леонід Антоненко.

Нові вимоги передбачають розкриття фактично кожної фізичної особи у структурі власності банків. Законом № 218 запроваджується новий для банківського законодавства термін "ключовий учасник".

Ключовий учасник – це будь-яка фізична особа, яка володіє корпоративними правами юридичної особи, або юридична особа, яка володіє двома і більше відсотками корпоративних прав. Ключовими учасниками вважаються 20 учасників − фізичних осіб, частки яких є найбільшими.

Для того, щоб визначити остаточних ключових учасників банку, необхідно спочатку визначити всіх ключових учасників банку та ключових учасників юридичних осіб за всіма ланцюгами володіння корпоративними правами в банку. Остаточними ключовими учасниками банку будуть вважатися всі фізичні особи, а також ті юридичні особи, які у своєму складі не мають ключових учасників.

Остаточними ключовими учасниками також є держава в особі відповідного органу державної влади, територіальна громада в особі відповідного органу місцевого самоврядування, міжнародна фінансова установа, а також публічна компанія. Публічними компаніями не вважаються українські акціонерні товариства.

Публічною компанією може вважатися лише іноземне акціонерне товариство, акції якого торгуються на біржах Європейського союзу та інших країн, якщо сукупна капіталізація цінних паперів у лістингу біржі перевищує $100 млрд. Бірж з капіталізацією компаній у лістингу більше $100 млрд. налічується близько 50-ти. Серед них Нью-Йоркська фондова біржа, NASDAQ, Токійська фондова біржа, Гонконгська фондова біржа, Шанхайська фондова біржа. Вимога щодо сукупної капіталізації компаній не поширюється на біржі, створені за законодавством держави – члена Європейського Союзу.

Національний банк окремо врегулював питання трастових конструкцій. Правовий режим власності так званих дискреційних трастів передбачає розщеплення юридичної і бенефіціарної власності і не дає змогу встановити кінцевого власника істотної участі в банку. Тому Національний банк буде визнавати структуру власності банку непрозорою, якщо акції банку прямо або опосередковано належать так званому дискреційному трасту.

Крім того, Національний банк унормував ситуацію із розпорошенням власності в банку між різними фізичними особами, коли жодна з них не є власником істотної участі. Віднині регулятор має право вимагати в кожного з десяти найбільших остаточних ключових учасників банку підтвердження його майнового стану. Порядок та критерії перевірки майнового стану остаточних ключових учасників у структурі власності банку будуть врегульовані найближчим часом шляхом внесення змін до Положення про реєстрацію.

Так майновий стан фізичної особи визнаватиметься достатнім, якщо доходи фізичної особи є більшими, ніж величина частини регулятивного капіталу банку, пропорційна частці участі особи в статутному капіталі банку.

Якщо Національний банк встановить незадовільний фінансовий або майновий стан принаймні двох осіб, які входять до складу десяти найбільших остаточних ключових учасників у структурі власності банку та сукупно володіють не менше ніж п’ятьма відсотками участі в банку, Національний банк має право визнати таку структуру власності банку непрозорою.

Регулятор невідкладно вживатиме заходів до банків, структура власності яких залишиться непрозорою. Непрозора структура власності банку відтепер буде підставою для встановлення регулятором суттєвих обмежень у діяльності банку − як адміністративних, так і економічних. Так банки з непрозорими структурами власності можуть бути визнані проблемними. Також вони не зможуть отримати кредит рефінансування, взяти участь у тендері з підтримання ліквідності та не зможуть отримати генеральну валютну ліцензію. Нові заходи впливу передбачені постановою Правління Національного банку України № 332, що була прийнята одночасно з постановою № 328.

Крім того, після затвердження найближчим часом змін до Положення про реєстрацію та реорганізацію банків, регулятор відмовлятиме банкам з непрозорою структурою в погодженні нової редакції статуту, що не дасть змоги банкам збільшувати статутний капітал.

Керівникам банків із непрозорою структурою власності загрожує зіпсована ділова репутація. Їх ділова репутація буде вважатися зіпсованою, якщо керівник працював у банку з непрозорою структурою більше року і за умови, що такий  керівник був призначений після 1 червня 2015 року. Відлік часу для керівників банків почнеться в той момент, коли банк отримає лист від Національного банку про те, що його структура власності визнана непрозорою.

Матеріали до інформаційного дня.