Олександр Дубілет: «Усі платежі повинні перейти в мобільні пристрої і смартфони»

29.01.2016 23:15 | Банк: Приватбанк

forbes.ua / 

Олександр Дубілет − один із найповажніших банкірів країни. Він працює в найбільшому ПриватБанку з 1992 року, і очолює цей заклад з 1997-го. Під керівництвом Дубілета «Приват» став «номером один» у банківському секторі України. Про це установі з трепетом кажуть і в НБУ, і в інших держорганах − підтверджуючи, що вплив «Привату» поширюється на всі сфери життєдіяльності країни.

Одна з причин такого стану речей − правильно обрана ще наприкінці 1990-х стратегія побудови електронного банкінгу. Зараз її результати як ніколи очевидні: за розвиненістю сервісів ІТ з «Приватом» не зрівняється жоден банк, який працює в Україні. А одного з голів ІТ-напрямку «Привата» кілька років тому з величезними зусиллями переманив до себе глава "Сбєрбанку" РФ Герман Греф, розраховуючи створити не менш ефективну ІТ-систему.

Також ПриватБанк відомий своєю агресивною позицією по відношенню до невиконання обіцянок з боку клієнтів і жорсткістю конкурентної боротьби. Сьогодні до його основних конкурентів можна віднести Ощадбанк і Альфа-Банк.

Forbes зустрівся з Олександром Дубілетом у Дніпропетровську, в центральному офісі ПриватБанку. Це перше розгорнуте інтерв'ю банкіра за останній рік. Наша розмова була присвячена моделям ведення банківського бізнесу, серед іншого − нової для країни ідеї розвитку кредитування малого бізнесу. Звісно, ми торкнулися синергії ІТ з фінансовим бізнесом і впливу ІТ на розвиток українського суспільства. І зокрема − роль ПриватБанку в цьому процесі.

− В одному з ваших інтерв'ю говорилося, що ви − дуже хороший продавець. А що ви продаєте в кризу?

− Вихоплена з контексту, ця фраза виглядає як мінімум нескромно (посміхається). Будь-якому бізнесу потрібно вміти продавати. У широкому розумінні продаж − це необов'язково обмін товару на гроші. «Продаж» − це переконання, коли організація або той, хто ставить перед собою бізнес-цілі, переконує оточуючих зробити щось саме так, як він це пропонує.

Наприклад, «продати ідею». Переконати клієнта. Довести, що той спосіб платежів, який сьогодні пропонуємо ми − з використанням дистанційних каналів зв'язку, мобільних технологій, гарантовані платежі для корпоративних клієнтів або режим обслуговування 24х7х365, − є більш правильним і зручним, ніж звичні способи з використанням паперової технології.

У наших відділеннях зараз замість комп'ютерів використовують планшети. Ми хочемо «продати» цю технологію і довести нашим клієнтам, що це правильне, дружнє обслуговування. За ним стоїть не тільки вища якість, але й можливість самому легко навчитися робити ті ж операції не виходячи з дому, використовуючи вже свої планшети і мобільні телефони.

Роздрібні транзакції сьогодні здійснювати стало важче. Технологія не змінилася, практично не змінився середній розмір чека (наприклад, за умови поповнення мобільного він складає в середньому 33 гривні).

Пам'ятаєте знамениту фразу Білла Гейтса про те, банківські послуги важливі, а банки − ні? ІТ-компанії будуть виходити на банківські ринки, тому що вони бачать, що потрібно клієнтові, і намагаються йому це дати. Ми впевнені, що сьогодні банк може надати споживачеві не тільки ті послуги, до яких звикли з XVIII століття, а дивитися на процеси ширше

Тарифи, які банк стягує за ці платежі, теж практично не змінилися − але відносно курсу долара, зарплати, орендних платежів, амортизаційних відрахувань і багато чого іншого, знизилися. У цій ситуації масова обробка дрібних платежів знаходиться на межі рентабельності. Якщо обробка платежу передбачає хоч якесь використання паперу, то це стає взагалі нерентабельним. Усі ці роздрібні платежі повинні стати електронними, перейти в мобільні пристрої. Цим ми сьогодні і займаємося.

Завдяки цьому кількість клієнтів у нас зростає, оскільки багато банків пішли з ринку, і не всі працюючі в країні фінустанови бачать своє майбутнє в роздробі. Роздріб вимагає великих витрат, і якщо банк не вклав кошти в нього раніше, то сьогодні навряд чи він буде вибудовувати інфраструктуру відділень, банкоматів, персоналу. Це дуже дорого.

− А як криза змінює модель ведення банківського бізнесу в цілому?

− Ми сьогодні насамперед зосереджені на роздрібному кредитуванні підприємців і мікрокредитуванні для розвитку самозайнятості. Це той сегмент бізнесу, який не вимагає капітальних витрат. Тому що сьогодні люди, які стають підприємцями, використовують свої вже наявні приміщення, ділянки землі, інструменти...

Традиційно, банкіри розуміють під кредитами інші програми. У нас програма з кредитування малого бізнесу була розрахована, до речі, на суму до $200 000. Так нас навчали МФК, ЄБРР. Так, для Європи $200 000 − це кредитування малого бізнесу. Але в нинішній Україні ми вважаємо, що максимальна сума підприємницького кредиту − до 100 000 грн, або $5000. Ці гроші повинні йти не на придбання основних фондів, а на оборотні кошти. Вони повинні бути доступні в режимі ліміту, наприклад, на ту ж картку, щоб у динамічному режимі позичальник міг погашати і знову отримувати кредит.

У недавньому дослідженні GfK Ukraine у підприємців запитали, чи використовують вони банківські позики. 31% відповіли, що не використовують, але хотіли б. Далі їх запитали, наскільки вони готові збільшити кількість робочих місць у себе при отриманні доступу до кредитних грошей. І відповідь «на 1-2» людини вибрали 18% респондентів. Хто ж ці 1-2 людини? Це дружина і теща, або дружина і сусід − це малий, часто сімейний бізнес.

І я вірю, що нас − нашу країну й економіку − врятує саме такий вид підприємництва. Я впевнений, що для країни питання самозайнятості зараз важливіше, ніж інфраструктурні проекти. Тому що інфраструктурний проект, яким би прекрасним він не був, дасть роботу двомстам, нехай кільком тисячам чоловік. А самозайнятість − це те, що забезпечить сотні тисяч, а то й мільйони робочих місць.

Наші розрахунки показують, що для створення мільйона робочих місць у цьому секторі малого підприємництва досить дати людям кредитну підтримку в 20 млрд гривень.

− За темпами розвитку ваших ІТ-технологій, включаючи власну операційну систему, можна сказати, що ви будуєте український Amazon. А хто є для вашого банку гідним конкурентом, і чому?

− Конкурентів багато. Той же Альфа-Банк − серйозний роздрібний конкурент, материнський російський банк надає прекрасні продукти і входить у десятку найбільших російських банків. Я дуже шанобливо ставлюся до них. І якщо в Україні їхній роздріб не надто успішний, то технології, які застосовуються в Росії, досить цікаві. Є правильна основа для того, щоб ці технології працювали і тут.

Дуже шанобливо ставлюся до Ощадбанку як конкурента. Щоправда, сьогодні він застосовує адміністративні важелі й ресурси і намагається збільшити частку на ринку через заборонні заходи. Я сподіваюся, що і в регулятора, і в суспільства в цілому вистачить правильних захисних механізмів, щоб створити здорове конкурентне середовище.

Олександр Дубілет: «Усі платежі повинні перейти в мобільні пристрої і смартфони»
Фото: Василина Врублевська для «Forbes Україна»

− Ваші конкуренти завжди наголошували, що конкурувати з «Приватом» важко в рамках наявного антимонопольного законодавства.

− Нашу частку ринку за активами не можна порівняти з тим, про що говорить антимонопольне законодавство.

− Учасники ринку насамперед говорять про ваше домінування на ринку платежів.

− Цими платежами ніхто не хоче займатися. Вони низькодохідні. Всі хочуть займатися валютно-обмінними операціями для корпоративних клієнтів, а ось розставляти в сільські магазини POS-термінали або кіоски − великого бажання у банків немає. В Ощадбанку за комунальними платежами частка вища, ніж у нас. І ніхто про це не говорить, бо «Ощад» проводить у своїх відділеннях «паперові» платежі. Нам це вже не цікаво − ми реалізуємо платежі, які переходять в електронну сферу.

Для країни питання самозайнятості зараз важливіші, ніж інфраструктурні проекти. Тому що інфраструктурний проект, яким би прекрасним він не був, дасть роботу двомстам, нехай кільком тисячам чоловік. А самозайнятість − це те, що забезпечить сотні тисяч, а то й мільйони робочих місць

Щодо мікро-платежів − так, у нас висока частка ринку, близько 40%. Але в цьому бізнесі більше ніхто не бере участі! Або на банкоматному ринку в нас частка близько 30%. Той же Альфа-Банк може розставити банкомати по країні, ніхто не заважає цього зробити. Але банкомати грабують, тому йти в цей бізнес особливо ніхто не хоче.

− Як ви ставитеся до ідеї створити так званий «мега-банк», який буде противагою «Привату» на банківському ринку? У 2013 році говорили, що таким банком стане «Дельта». Сьогодні ведуться розмови, що подібним банківським гігантом стане Альфа-Банк.

− До нормальної здорової конкуренції я ставлюся позитивно.

− Які моделі крос-продажів можуть сьогодні з'являтися в банках?

− Сьогодні в «Приват24», крім традиційних платежів, є можливість придбання квитків, одягу, їжі, замовлення таксі. Наш додаток стає не просто додатком, а центром управління та прийняття рішень для підприємств. Ми зводимо клієнта-компанію з клієнтом-споживачем, таким чином, виходить крос-продаж. І підтягнутися в «Приват24» можуть усі охочі юрособи, які співпрацюють з нами.

Пам'ятаєте знамениту фразу Білла Гейтса про те, що банківські послуги важливі, а банки − ні. ІТ-компанії будуть виходити на банківські ринки, тому що вони бачать, що потрібно клієнтові, і намагаються це клієнтові дати. Ми впевнені, що сьогодні банк може надати споживачеві не тільки ті послуги, до яких звикли з XVIII століття, а дивитися на процеси ширше. І не підглядати рішення в успішних колег, а працювати у творчому режимі, розробляючи ідеї самостійно.

У ТОП-10 українських веб-ресурсів за версією TNS Ukraine ми знаходимося на дев'ятому місці, між «Розеткою» і Facebook. І це правильно. Ми хочемо повсякденно бути потрібними для наших клієнтів, не просто для платежів − а для транзакцій.

− За вашими оцінками, в яких умовах зараз працюють українські банки? Що хорошого, а що поганого відбувається в цій сфері?

− Найгірше − це агресивне, важке зовнішнє середовище. Клієнти не стають багатшими, загальний політичний і військовий фон не сприяє розвитку економіки. І кризові явища на банківському ринку не додають сил.

Дохід наших клієнтів падає, старі ринки закрилися, нові − не відкрились. Потрібно знаходити нових партнерів, нові рішення. У фізосіб впала заробітна плата, впали доходи. Це − об'єктивна реальність. На цьому тлі відбувається різке зростання розміру комунальних платежів. Якщо раніше люди направляли більшу суму на придбання товарів і послуг, то зараз гроші витрачаються на комунальні витрати і їжу.

Така ситуація тягне за собою зміни для всіх суб'єктів економіки. Люди в Україні й раніше не розкошували, а сьогоднішні події створюють дуже непрості умови для всіх у країні.

Наші розрахунки показують, що для створення мільйона робочих місць у секторі малого підприємництва досить дати людям кредитну підтримку в 20 млрд гривень

− Ви називаєте ПриватБанк технологічною компанією. Чи плануєте ви розширювати свою технологію на інші країни?

− У нас є низка проектів, які стали міжнародними і будуть користуватися попитом на Заході. Це насамперед хмарна операційна система Corezoid, яка дозволяє створювати платформи, стикуючи різні ІТ-комплекси, і реалізовувати роботу в пост-програмістську еру, коли бізнес може структурувати процеси в ІТ без написання програмного коду. Ця хмарна технологія, до речі, використовує сервери Amazon. Нею цікавляться не тільки в Північній Америці чи Європі − наші банки і страховики також виявляють цікавість до даної розробки.

− ПриватБанк був одним з інститутів, що сформували серед українців культуру використання сучасних технологій у повсякденному житті. Хто ще, на вашу думку, вплинув на формування цієї культури?

− Це − мобільні оператори, які принесли в країну культуру комунікації. Це «Майкрософт» та інші ІТ-гіганти. Такі компанії, як «Нова пошта», «Розетка», таких компаній багато. Ціла плеяда українських ІТ-компаній, як великих, так і маленьких, які працюють на західних замовників, які так чи інакше близькі до нових технологій і формують і розвивають середовище.

У нас в країні є дуже правильні підприємства, які, наприклад, роблять проводку для Audi, з найвищою якістю. У нас є сучасні металургійні підприємства четвертого переділу, які тут, у Дніпропетровську та області, виробляють дуже якісну продукцію для європейських споживачів. Є сільськогосподарські підприємства, які працюють дуже успішно, застосовуючи сучасну техніку і технології. І таких позитивних прикладів багато, як і компаній, які рухають вперед нашу економіку. Це компанії не тільки зі сфери нової, але й зі сфери традиційної економіки.